Агрус Десертний

Селексційна робота була спрямована на отримання ягід із цінними смаковими якостями, за що й дістав свою назву. Ягоди великі вагою 7-8 г, зеленувато-жовтого кольору, а до моменту повного дозрівання стають темно-червоними, грушоподібними форми. Кусти сильнорослі, один кущ дає від 10 кг великих ягід у другій половині червня.  Втечі прямі, обшиповані. Сорт проявляє стійкість до сферотеки та основних шкідників і хвороб. Бентежно переносить посушливі та морозні періоди. Ягоди, з явним переважанням солодкості у смаку, найцінніші у свіжому вигляді, але мають універсальне призначення.

Посадка:Перед тим, як посадити крижовик, виберіть для нього місце відповідно до вимог агротехніки: коренева система у рослини досить довга, тому не садіть його в низині, щоб не піддавати крижовику ризику ураження грибними хворобами. Виділіть йому сонячне місце на пригорці або на рівнинній ділянці, захищеному від холодних північних і східних вітрів, з нейтральним або слабокислим ґрунтом, показник pH якої близький до 6. Крижівник добре росте на суглянистих, піщаних, супячних і глинистих ґрунтах, але останні вимагають під час вирощування крижовика частого розпушування. Догляд: Щоб кущ крожівника добре розвивався і стабільно плодоносило, необхідно регулярно перекопувати або розпушувати ґрунт. Причому глибина й інтенсивність оброблення безпосередньо залежить від структури ґрунту. На щільних ґрунтах практикують перекопку лопатою, на пухких — обмежуються легким «спушуванням» верхнього шару садовими вилами. 
Крижівник — дуже плодючий чагарник. Тому він потребує щорічних рясних підживлень. Стандартний комплекс підкормок для одного куща: 10 кг перепресів, або компосту (зеленої маси та опалого листя); 80 г суперфосфату; 40 г селитры; 20 г хлористого калію. Обрізання: Формування кущів — дуже важливий етап. У перші роки обрізання спрямована на формування основи куща: наполовину вкорочуються багаторічні (скалеві гілки) і видаляється велика частина кореневої порослі. Починаючи від четвертого року обрізання зводиться до ліквідації загущення. Повністю вирізаються слабкі, висохлі та «неправильно» пагони, що ростуть. Основна частка врожаю утворюється на гілках, яким виповнилося від 3 до 6 років. Тому старіші пагони можна видаляти без жалю.